Речник Європейської комісії з питань бюджету Балаж Уйварі 6 серпня 2026 року на брифінгу в Брюсселі оголосив ключові позиції Єврокомісії щодо оборонних запитів Києва. Він підтвердив, що Україна самостійно визначає свої потреби відповідно до ситуації на полі бою і подає ЄС відповідні запити, зокрема на ракети-перехоплювачі або пов’язане обладнання для протидії балістичним атакам.
Параметри розгляду запитів
Уйварі зазначив, що нові запити та контракти від української сторони розглядаються у «максимально швидкому режимі». На запитання про можливі перешкоди для передачі ракет-перехоплювачів, які вже є в розпорядженні окремих країн ЄС, речник відповів, що йому «невідомо про будь-які проблеми». Пріоритетом залишається закупівля озброєння, виробленого в ЄС або Україні, хоча чинні правила дозволяють фінансувати закупівлі й за межами Євросоюзу, якщо цього потребує ситуація.
Контекст запиту Києва
На засіданні РНБО 5 серпня 2026 року президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна отримала відмову від партнерів щодо передачі додаткових антибалістичних систем, а постачання ракет для ППО у першому півріччі 2026 року скоротилося втричі порівняно з 2025 роком через бойові дії на Близькому Сході. За даними The Atlantic, президент США Дональд Трамп відмовив у проханні передати 300 ракет-перехоплювачів Patriot. Євросоюз уже виділив Україні 8,5 млрд євро з кредиту обсягом 90 млрд євро і оголосив пакет у €10 мільярдів на ракети, безпілотники та винищувачі.
Залишити відповідь